За минулий рік українські аптеки продали близько двох мільярдів упаковок ліків, що на 15% більше, ніж у 2009 році, констатує Олексій Чорноротов, провідний фінансовий аналітик агентства «Кредит-рейтинг». За його словами, 65% обсягів продажу складають вітчизняні препарати, 35 % – імпортовані.
«Якщо дивитися по грошах, то на вітчизняні препарати припадає 30% витрат, а на імпортовані, відповідно, аж 70%. Зрозуміло, що така пропорція за рахунок різниці цін. Якщо дивитися на узагальнену структуру продажів, то 60% складають лікарські препарати. З них лідери продажів – це серцево-судинні препарати, що, в принципі, характерно для України», – розповів Олексій Чорноротов.
Рекламу ліків пропонують заборонити
Реклама відіграє чи не вирішальну роль при покупці ліків, оскільки здебільшого великим попитом користуються не рецептурні препарати, вони продаються без лікарських приписів, зазначає Алла, працівниця однієї з столичних аптечних мереж.
«Найбільше користуються попитом ліки від застуди – «Колдрекс» і таке інше. Пенсіонери, в основному, купують якісь харчові домішки від остеохондрозу. У зрілому віці люди запитують препарати для профілактики і лікування простатиту. Молодь, як правило, ліки не купує, в основному, старші люди. Запитують як наші ліки, так і ліки іноземного виробника. Ці препарати, які рекламуються, вони всі не рецептурні», – пояснила аптекар.
Українські газети, журнали і телебачення буквально захаращенні рекламою ліків, стверджує Тетяна Бахтєєва, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я. Причому рекламуються, в основному, імпортні медикаменти.
«Сьогодні ми повинні повністю заборонити рекламу ліків, а також БАДів – біологічно-активних добавок. Ці препарати повинен призначати лише лікар. Продажі лікарський засобів в Україні складають близько двох мільярдів доларів щороку. Половина – це рекламовані ліки. Ми просто купуємо пігулки, які рекламуються, даємо цій індустрії потужних обсягів», – зауважила Тетяна Бахтєєва.
У парламенті зареєстрований законопроект, згідно з яким інформація про лікарські засоби має друкуватися у спеціалізованих виданнях, а не у популярних ЗМІ. З цим погоджуються і в редакції журналу «Фармацевтична галузь». Адже ліки – це не товар широкого вжитку.
«Я взагалі схильна до тієї думки, щоб людина бачила рекламу тільки тоді, коли вона її хоче, а не тоді, коли ти просто їдеш в місто і тобі на очі прямо нав’язується ця реклама. А якщо людина хоче щось купити, вона бере спеціальне видання, в якому є представлені на цьому ринку засоби, і вона обирає собі те, що підходить. Наскільки я розумію, то в нас це не реально», – каже співробітниця журналу.
«Ліки від отрути відрізняються виключно дозою»
Якщо людина дбає про своє здоров’я, вона не може покладатися лише на рекламу, наполягає президент Всеукраїнської ради захисту і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. А якщо є великий вибір можливих препаратів, варто радитись передусім із лікарем, а потім із фармацевтом, а не з телевізором.
«У крайньому разі, дійсно, зверніться до фармацевта в аптеці і запитайте, який є замінник того, що рекламують. Вам відразу запропонують на вибір 5-10 подібних, абсолютно аналогічних лікарських засобів у 2-3 рази дешевше. Насправді ліки від отрути відрізняються виключно дозою. І ті ліки, які можна вільно купувати, так звані безрецептурні ліки, це небезпечні ліки. Це значить тільки те, що їх можна дійсно з’їсти приблизно дві-три добові дози, щоб отруїтися. Але це всього-на-всього лише на 2-3 пігулки більше», – зауважив Віктор Сердюк.
Тим часом, близько 2,5 мільйонів упаковок неякісних ліків на суму 17 мільйонів гривень вилучили торік співробітники Державної служби лікарських препаратів з мережі аптек і лікарських закладів, зазначає керівник цієї служби Олексій Соловйов.
«Безумовно, за якість продукції несе відповідальність виробник. Продукт може змінити свої якісні показники в процесі транспортування і зберігання. Саме на цей відрізок контролю і спрямовані наші зусилля. Для нас немає значення – цей препарат вироблений в Україні, у Російській Федерації чи у європейській країні», – пояснив Олексій Соловйов.
За результатами опитування, проведеного два тижні тому Інститутом Горшеніна, постійно ліки вживає кожен третій українець. 43% респондентів при купівлі лікарських препаратів керуються порадою лікаря. Більш як третина опитаних покладаються на особистий досвід, 12 % українців довіряють пораді аптекаря і майже 5 % респондентів беззастережно вірять телевізійній рекламі.
«Якщо дивитися по грошах, то на вітчизняні препарати припадає 30% витрат, а на імпортовані, відповідно, аж 70%. Зрозуміло, що така пропорція за рахунок різниці цін. Якщо дивитися на узагальнену структуру продажів, то 60% складають лікарські препарати. З них лідери продажів – це серцево-судинні препарати, що, в принципі, характерно для України», – розповів Олексій Чорноротов.
Рекламу ліків пропонують заборонити
Реклама відіграє чи не вирішальну роль при покупці ліків, оскільки здебільшого великим попитом користуються не рецептурні препарати, вони продаються без лікарських приписів, зазначає Алла, працівниця однієї з столичних аптечних мереж.
«Найбільше користуються попитом ліки від застуди – «Колдрекс» і таке інше. Пенсіонери, в основному, купують якісь харчові домішки від остеохондрозу. У зрілому віці люди запитують препарати для профілактики і лікування простатиту. Молодь, як правило, ліки не купує, в основному, старші люди. Запитують як наші ліки, так і ліки іноземного виробника. Ці препарати, які рекламуються, вони всі не рецептурні», – пояснила аптекар.
Українські газети, журнали і телебачення буквально захаращенні рекламою ліків, стверджує Тетяна Бахтєєва, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я. Причому рекламуються, в основному, імпортні медикаменти.
«Сьогодні ми повинні повністю заборонити рекламу ліків, а також БАДів – біологічно-активних добавок. Ці препарати повинен призначати лише лікар. Продажі лікарський засобів в Україні складають близько двох мільярдів доларів щороку. Половина – це рекламовані ліки. Ми просто купуємо пігулки, які рекламуються, даємо цій індустрії потужних обсягів», – зауважила Тетяна Бахтєєва.
У парламенті зареєстрований законопроект, згідно з яким інформація про лікарські засоби має друкуватися у спеціалізованих виданнях, а не у популярних ЗМІ. З цим погоджуються і в редакції журналу «Фармацевтична галузь». Адже ліки – це не товар широкого вжитку.
«Я взагалі схильна до тієї думки, щоб людина бачила рекламу тільки тоді, коли вона її хоче, а не тоді, коли ти просто їдеш в місто і тобі на очі прямо нав’язується ця реклама. А якщо людина хоче щось купити, вона бере спеціальне видання, в якому є представлені на цьому ринку засоби, і вона обирає собі те, що підходить. Наскільки я розумію, то в нас це не реально», – каже співробітниця журналу.
«Ліки від отрути відрізняються виключно дозою»
Якщо людина дбає про своє здоров’я, вона не може покладатися лише на рекламу, наполягає президент Всеукраїнської ради захисту і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. А якщо є великий вибір можливих препаратів, варто радитись передусім із лікарем, а потім із фармацевтом, а не з телевізором.
«У крайньому разі, дійсно, зверніться до фармацевта в аптеці і запитайте, який є замінник того, що рекламують. Вам відразу запропонують на вибір 5-10 подібних, абсолютно аналогічних лікарських засобів у 2-3 рази дешевше. Насправді ліки від отрути відрізняються виключно дозою. І ті ліки, які можна вільно купувати, так звані безрецептурні ліки, це небезпечні ліки. Це значить тільки те, що їх можна дійсно з’їсти приблизно дві-три добові дози, щоб отруїтися. Але це всього-на-всього лише на 2-3 пігулки більше», – зауважив Віктор Сердюк.
Тим часом, близько 2,5 мільйонів упаковок неякісних ліків на суму 17 мільйонів гривень вилучили торік співробітники Державної служби лікарських препаратів з мережі аптек і лікарських закладів, зазначає керівник цієї служби Олексій Соловйов.
«Безумовно, за якість продукції несе відповідальність виробник. Продукт може змінити свої якісні показники в процесі транспортування і зберігання. Саме на цей відрізок контролю і спрямовані наші зусилля. Для нас немає значення – цей препарат вироблений в Україні, у Російській Федерації чи у європейській країні», – пояснив Олексій Соловйов.
За результатами опитування, проведеного два тижні тому Інститутом Горшеніна, постійно ліки вживає кожен третій українець. 43% респондентів при купівлі лікарських препаратів керуються порадою лікаря. Більш як третина опитаних покладаються на особистий досвід, 12 % українців довіряють пораді аптекаря і майже 5 % респондентів беззастережно вірять телевізійній рекламі.
